відхотіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив відхоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відхоті́мо, відхоті́м
2 особа відхоти́ відхоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відхо́чу відхо́чемо, відхо́чем
2 особа відхо́чеш відхо́чете
3 особа відхо́че відхо́чуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відхоті́в відхоті́ли
жін.р. відхоті́ла
сер.р. відхоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відхоті́вши