-1-
дієслово доконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив відхопи́тися, відхопи́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відхопі́мося, відхопі́мось, відхопі́мся
2 особа відхопи́ся, відхопи́сь відхопі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відхоплю́ся, відхоплю́сь відхо́пимося, відхо́пимось, відхо́пимся
2 особа відхо́пишся відхо́питеся, відхо́питесь
3 особа відхо́питься відхо́пляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відхопи́вся, відхопи́всь відхопи́лися, відхопи́лись
жін.р. відхопи́лася, відхопи́лась
сер.р. відхопи́лося, відхопи́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відхопи́вшись

Словник синонімів

ВІДСКО́ЧИТИ (стрибком або кількома стрибками віддалитися від кого-, чого-небудь), ВІДПЛИГНУ́ТИ, ВІДСТРИБНУ́ТИ, ВІДСАХНУ́ТИСЯ, ВІДХОПИ́ТИСЯдіал. - Недок.: відска́кувати, відпли́гувати, відса́хуватися. Біля сіней Тимко виривається [від Прокопа] і відскакує вбік (Григорій Тютюнник); Остап так і одплигнув (М. Коцюбинський); Зінько.. встиг ухопитися за коляку, що здоровий чоловік уже піднімав удруге. Вирвав коляку і відстрибнув набік (Б. Грінченко); - Я укусив його. - Потім ви одсахнулися, і він вас ударив ножем (Ю. Яновський); Не встиг він одхопитись, як на порозі показалася Загнибідиха, бліда, розпатлана (Панас Мирний).