-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відхо́джувати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відхо́джуймо |
| 2 особа | відхо́джуй | відхо́джуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відхо́джуватиму | відхо́джуватимемо, відхо́джуватимем |
| 2 особа | відхо́джуватимеш | відхо́джуватимете |
| 3 особа | відхо́джуватиме | відхо́джуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відхо́джую | відхо́джуємо, відхо́джуєм |
| 2 особа | відхо́джуєш | відхо́джуєте |
| 3 особа | відхо́джує | відхо́джують |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відхо́джуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відхо́джував | відхо́джували |
| жін. р. | відхо́джувала |
| сер. р. | відхо́джувало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| відхо́джуваний |
| Безособова форма |
| відхо́джувано |
| Дієприслівник |
| відхо́джувавши |
Словник синонімів
ВИЛІКО́ВУВАТИ (лікуючи, позбавляти когось хвороби, робити здоровим), ОЗДОРОВЛЯ́ТИ, ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ, ЗЦІЛЯ́ТИ рідко, ЗЛІ́ЧУВАТИ рідко, ЦІЛИ́ТИ розм. рідко, ВИХО́ДЖУВАТИ розм., ВІДХО́ДЖУВАТИ розм.; ВИГО́ЮВАТИ (перев. про рану, виразку тощо). - Док.: ви́лікувати, ви́лічити, оздорови́ти, зціли́ти, злічи́ти, ви́ходити, відходи́ти, відвола́ти розм. відволо́дати заст. ви́гоїти. - Щоб вилікувати хворобу, треба дійти її причини (І. Франко); Регулярні заняття фізичними вправами й гартування організму оздоровляють його (з журналу); Відходжували, зціляли Катрусю лікарі в Дубно (Ю. Мельничук); Як добре слово треба нам у радості і в горі. Як зогріває і цілить воно в такі хвилини (П. Дорошенко); - Вона, Денисе Івановичу,.. виходжувала навіть таких, які однією ногою в могилі стояли (М. Стельмах); Бабусю Настю поховали І ледве-ледве одволали Трохима діда (Т. Шевченко); - Прісько, моя голубко, визволяй нас із біди! Одволодай мою дитину єдину (Ганна Барвінок). - Пор. лікува́ти.