відхилятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відхиля́тися, відхиля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відхиля́ймося, відхиля́ймось | |
| 2 особа | відхиля́йся, відхиля́йсь | відхиля́йтеся, відхиля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відхиля́тимуся, відхиля́тимусь | відхиля́тимемося, відхиля́тимемось, відхиля́тимемся |
| 2 особа | відхиля́тимешся | відхиля́тиметеся, відхиля́тиметесь |
| 3 особа | відхиля́тиметься | відхиля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відхиля́юся, відхиля́юсь | відхиля́ємося, відхиля́ємось, відхиля́ємся |
| 2 особа | відхиля́єшся | відхиля́єтеся, відхиля́єтесь |
| 3 особа | відхиля́ється | відхиля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відхиля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відхиля́вся, відхиля́всь | відхиля́лися, відхиля́лись |
| жін. р. | відхиля́лася, відхиля́лась | |
| сер. р. | відхиля́лося, відхиля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відхиля́вшись | ||
Словник антонімів
| ВІДВЕРТАТИСЯ | ПРИГОРТАТИСЯ |
| 1. Повертати від когось обличчя, тіло вбік, в сторону, повертатися спиною, відхилятися. | Притулятися до кого-н., прихилятися. |
| Відвертається ~ пригортається дитя, дочка, син, я, ти. Відвертатися від кого-н. ~ пригортатися до кого-н. (батька, дитини, дочки, дядька, жінки, коханого, коханої, матері, невістки, сина, тата, тітки, учителя, чоловіка). Відвертатися байдуже, назавжди, з огидою, повністю, з презирством, з переляком, різко ~ пригортатися близько, ближче, з великою теплотою, з довір’ям, ласкою, ніжно, прихильно, тепло, щиро, щільно. | |
| 2. У перен. знач.: Поривати з ким-н. стосунки. | Ставати під чий-н. захист, прихилятися до кого-н. |
| Відвертатися від класу, від колективу, від людей, від учнів ~ прихилятися до кого-н., до класу, до колективу, до людей, до учнів. | |
| І не знаю, де дінуся, Де я пригорнуся, І з ким буду розмовляти, Кого розважати... А пан глянув... одвернувся... Пізнав, препоганий,.. Пізнав батько свого сина (Т. Шевченко). А я з милим посварюся, То почну розмову, То відвернусь, то пригорнусь І цілую знову (Народна пісня). | |
| Відвертання (кого-н) ~пригортання (кого-н);одвертатися ~пригортатися, відхилятися ~прихилятися | |