АНОМА́ЛІЯ (порушення нормального розвитку чого-небудь; про когось, щось, що має який-небудь відступ від норми), НЕНОРМА́ЛЬНІСТЬ, ВІДХИ́ЛЕННЯ, ВИ́КРИВЛЕННЯ, НЕПРА́ВИЛЬНІСТЬ, ПАТОЛО́ГІЯ, АНОРМА́ЛЬНІСТЬкнижн.У нас ми бачимо ту анамалію, що галицько-руський театр держиться досі в переважній мірі працею і грішми духовенства (І. Франко); Статева ненормальність; - Коли звичайнісінька людина зі здоровою психікою товаришує чи часто спілкується з ненормальною людиною, то вона ніби переймає дещо від її хвороби, від її відхилення (Є. Гуцало); Його [Нен Сагора] мозок легко й радісно розбирався ..в складних варіантах людської конституції, в протиприродних викривленнях людського організму (Ю. Смолич); Ніколи на його [столоначальника] обличчі не з’являлося усмішки, нічого не відбивалося на ньому: ні злодійського, ні доброго; без усякої різкої неправильності, воно було мармурово холодним (О. Полторацький); Патологія мислення починається тоді, коли працівник чекає, що хтось постійно ставитиме йому щось за мету (з журналу); Якщо емоції здатні породжувати анормальність свідомості, викликати екстази, осягання, галюцинації, привиди, то глузд зобов’язаний пропускати лише раціональне (з журналу).

ВІДМІ́ННІСТЬ (риса, що відрізняє певний предмет, явище тощо від іншого), ВІДМІ́НА, РОЗРІ́ЗНЕННЯ, ВІДХИ́ЛЕННЯ. Максимовичу належить честь встановлення формальної відмінності кобзарських дум від історичних пісень (М. Рильський); Не земля, а слово буде моїм хлібом і тому я повинен знати всі його відміни (М. Стельмах); Діалектні відхилення від літературної мови.

У́ХИЛ (відхід від основної лінії організації), ВІДХИ́ЛЕННЯ, ЗБО́ЧЕННЯ.