відхватити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відхвати́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відхваті́мо, відхваті́м | |
| 2 особа | відхвати́ | відхваті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відхвачу́ | відхва́тимо, відхва́тим |
| 2 особа | відхва́тиш | відхва́тите |
| 3 особа | відхва́тить | відхва́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відхвати́в | відхвати́ли |
| жін.р. | відхвати́ла | |
| сер.р. | відхвати́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відхва́чений | ||
| Безособова форма | ||
| відхва́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| відхвати́вши | ||