відхаркуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відха́ркуваний відха́ркувана відха́ркуване відха́ркувані
родовий відха́ркуваного відха́ркуваної відха́ркуваного відха́ркуваних
давальний відха́ркуваному відха́ркуваній відха́ркуваному відха́ркуваним
знахідний відха́ркуваний, відха́ркуваного відха́ркувану відха́ркуване відха́ркувані, відха́ркуваних
орудний відха́ркуваним відха́ркуваною відха́ркуваним відха́ркуваними
місцевий на/у відха́ркуваному, відха́ркуванім на/у відха́ркуваній на/у відха́ркуваному, відха́ркуванім на/у відха́ркуваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відха́ркуваний відха́ркувана відха́ркуване відха́ркувані
родовий відха́ркуваного відха́ркуваної відха́ркуваного відха́ркуваних
давальний відха́ркуваному відха́ркуваній відха́ркуваному відха́ркуваним
знахідний відха́ркуваний, відха́ркуваного відха́ркувану відха́ркуване відха́ркувані, відха́ркуваних
орудний відха́ркуваним відха́ркуваною відха́ркуваним відха́ркуваними
місцевий на/у відха́ркуваному, відха́ркуванім на/у відха́ркуваній на/у відха́ркуваному, відха́ркуванім на/у відха́ркуваних