відучуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | віду́чуватися, віду́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віду́чуймося, віду́чуймось | |
| 2 особа | віду́чуйся, віду́чуйсь | віду́чуйтеся, віду́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віду́чуватимуся, віду́чуватимусь | віду́чуватимемося, віду́чуватимемось, віду́чуватимемся |
| 2 особа | віду́чуватимешся | віду́чуватиметеся, віду́чуватиметесь |
| 3 особа | віду́чуватиметься | віду́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віду́чуюся, віду́чуюсь | віду́чуємося, віду́чуємось, віду́чуємся |
| 2 особа | віду́чуєшся | віду́чуєтеся, віду́чуєтесь |
| 3 особа | віду́чується | віду́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| віду́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | віду́чувався, віду́чувавсь | віду́чувалися, віду́чувались |
| жін. р. | віду́чувалася, віду́чувалась | |
| сер. р. | віду́чувалося, віду́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| віду́чувавшись | ||