-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відті́нювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відті́нюймо
2 особа відті́нюй відті́нюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відті́нюватиму відті́нюватимемо, відті́нюватимем
2 особа відті́нюватимеш відті́нюватимете
3 особа відті́нюватиме відті́нюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відті́нюю відті́нюємо, відті́нюєм
2 особа відті́нюєш відті́нюєте
3 особа відті́нює відті́нюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відті́нюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відті́нював відті́нювали
жін. р. відті́нювала
сер. р. відті́нювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відті́нюваний
Безособова форма
відті́нювано
Дієприслівник
відті́нювавши

Словник синонімів

ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИрідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). - Док.: ви́ділити, ви́різнити, увира́знити, ви́пнути, виокре́мити, відтіни́ти. - Сам я іноді дивуюся, за що мене панич так виділяє з-поміж інших прикажчиків, - вів далі Гаркуша (О. Гончар); Перед істориком завжди стоїть завдання виділити найважливіше, найхарактерніше, типове (з журналу); Регіна сама досить очевидно вирізняла його з-поміж інших мужчин (І. Франко); Вибір героя став для Франка одним із способів увиразнити, підсилити звучання ідеї, надати їй більшої ваги і впливовості (з журналу); Випинаючи своє "я", Горбенко охоче брав на себе обов’язок скрізь і всюди репрезентувати нашу дослідну станцію (Я. Гримайло); В літературній критиці ніяк не виробиться єдина думка - треба чи не треба виокремлювати загін письменників, що пишуть для дітей (з журналу); Назустріч їй ішов Віктор.. у новій синій сорочці, що гарно відтіняла його смагляве обличчя (С. Журахович). - Пор. 2. наголо́шувати.
ОКРЕ́СЛЮВАТИ[ОБКРЕ́СЛЮВАТИ] (робити обриси, контури чого-небудь виразними, рельєфними), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, ОБРИСО́ВУВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ, ВІДТІ́НЮВАТИ. - Док.: окре́слити[обкре́слити], обмалюва́ти, обрисува́ти, відтіни́ти. Форма вигідно окреслювала її.. струнку постать (С. Чорнобривець); Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі (М. Коцюбинський); Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло (І. Волошин); Його шию відтіняв кремовий комірець (О. Гуреїв).

Словник відмінків

Інфінітив відті́нювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відті́нюймо
2 особа відті́нюй відті́нюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відті́нюватиму відті́нюватимемо, відті́нюватимем
2 особа відті́нюватимеш відті́нюватимете
3 особа відті́нюватиме відті́нюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відті́нюю відті́нюємо, відті́нюєм
2 особа відті́нюєш відті́нюєте
3 особа відті́нює відті́нюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відті́нюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відті́нював відті́нювали
жін. р. відті́нювала
сер. р. відті́нювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відті́нюваний
Безособова форма
відті́нювано
Дієприслівник
відті́нювавши

Словник синонімів

ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИрідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). - Док.: ви́ділити, ви́різнити, увира́знити, ви́пнути, виокре́мити, відтіни́ти. - Сам я іноді дивуюся, за що мене панич так виділяє з-поміж інших прикажчиків, - вів далі Гаркуша (О. Гончар); Перед істориком завжди стоїть завдання виділити найважливіше, найхарактерніше, типове (з журналу); Регіна сама досить очевидно вирізняла його з-поміж інших мужчин (І. Франко); Вибір героя став для Франка одним із способів увиразнити, підсилити звучання ідеї, надати їй більшої ваги і впливовості (з журналу); Випинаючи своє "я", Горбенко охоче брав на себе обов’язок скрізь і всюди репрезентувати нашу дослідну станцію (Я. Гримайло); В літературній критиці ніяк не виробиться єдина думка - треба чи не треба виокремлювати загін письменників, що пишуть для дітей (з журналу); Назустріч їй ішов Віктор.. у новій синій сорочці, що гарно відтіняла його смагляве обличчя (С. Журахович). - Пор. 2. наголо́шувати.
ОКРЕ́СЛЮВАТИ[ОБКРЕ́СЛЮВАТИ] (робити обриси, контури чого-небудь виразними, рельєфними), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, ОБРИСО́ВУВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ, ВІДТІ́НЮВАТИ. - Док.: окре́слити[обкре́слити], обмалюва́ти, обрисува́ти, відтіни́ти. Форма вигідно окреслювала її.. струнку постать (С. Чорнобривець); Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі (М. Коцюбинський); Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло (І. Волошин); Його шию відтіняв кремовий комірець (О. Гуреїв).