-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відті́нювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відті́нюймо |
| 2 особа | відті́нюй | відті́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відті́нюватиму | відті́нюватимемо, відті́нюватимем |
| 2 особа | відті́нюватимеш | відті́нюватимете |
| 3 особа | відті́нюватиме | відті́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відті́нюю | відті́нюємо, відті́нюєм |
| 2 особа | відті́нюєш | відті́нюєте |
| 3 особа | відті́нює | відті́нюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відті́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відті́нював | відті́нювали |
| жін. р. | відті́нювала |
| сер. р. | відті́нювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| відті́нюваний |
| Безособова форма |
| відті́нювано |
| Дієприслівник |
| відті́нювавши |
Словник синонімів
ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ рідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). - Док.: ви́ділити, ви́різнити, увира́знити, ви́пнути, виокре́мити, відтіни́ти. - Сам я іноді дивуюся, за що мене панич так виділяє з-поміж інших прикажчиків, - вів далі Гаркуша (О. Гончар); Перед істориком завжди стоїть завдання виділити найважливіше, найхарактерніше, типове (з журналу); Регіна сама досить очевидно вирізняла його з-поміж інших мужчин (І. Франко); Вибір героя став для Франка одним із способів увиразнити, підсилити звучання ідеї, надати їй більшої ваги і впливовості (з журналу); Випинаючи своє "я", Горбенко охоче брав на себе обов’язок скрізь і всюди репрезентувати нашу дослідну станцію (Я. Гримайло); В літературній критиці ніяк не виробиться єдина думка - треба чи не треба виокремлювати загін письменників, що пишуть для дітей (з журналу); Назустріч їй ішов Віктор.. у новій синій сорочці, що гарно відтіняла його смагляве обличчя (С. Журахович). - Пор. 2. наголо́шувати.
ОКРЕ́СЛЮВАТИ [ОБКРЕ́СЛЮВАТИ] (робити обриси, контури чого-небудь виразними, рельєфними), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, ОБРИСО́ВУВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ, ВІДТІ́НЮВАТИ. - Док.: окре́слити [обкре́слити], обмалюва́ти, обрисува́ти, відтіни́ти. Форма вигідно окреслювала її.. струнку постать (С. Чорнобривець); Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі (М. Коцюбинський); Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло (І. Волошин); Його шию відтіняв кремовий комірець (О. Гуреїв).
Словник відмінків
| Інфінітив | відті́нювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | відті́нюймо |
| 2 особа | відті́нюй | відті́нюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відті́нюватиму | відті́нюватимемо, відті́нюватимем |
| 2 особа | відті́нюватимеш | відті́нюватимете |
| 3 особа | відті́нюватиме | відті́нюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | відті́нюю | відті́нюємо, відті́нюєм |
| 2 особа | відті́нюєш | відті́нюєте |
| 3 особа | відті́нює | відті́нюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| відті́нюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | відті́нював | відті́нювали |
| жін. р. | відті́нювала |
| сер. р. | відті́нювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| відті́нюваний |
| Безособова форма |
| відті́нювано |
| Дієприслівник |
| відті́нювавши |
Словник синонімів
ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ рідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). - Док.: ви́ділити, ви́різнити, увира́знити, ви́пнути, виокре́мити, відтіни́ти. - Сам я іноді дивуюся, за що мене панич так виділяє з-поміж інших прикажчиків, - вів далі Гаркуша (О. Гончар); Перед істориком завжди стоїть завдання виділити найважливіше, найхарактерніше, типове (з журналу); Регіна сама досить очевидно вирізняла його з-поміж інших мужчин (І. Франко); Вибір героя став для Франка одним із способів увиразнити, підсилити звучання ідеї, надати їй більшої ваги і впливовості (з журналу); Випинаючи своє "я", Горбенко охоче брав на себе обов’язок скрізь і всюди репрезентувати нашу дослідну станцію (Я. Гримайло); В літературній критиці ніяк не виробиться єдина думка - треба чи не треба виокремлювати загін письменників, що пишуть для дітей (з журналу); Назустріч їй ішов Віктор.. у новій синій сорочці, що гарно відтіняла його смагляве обличчя (С. Журахович). - Пор. 2. наголо́шувати.
ОКРЕ́СЛЮВАТИ [ОБКРЕ́СЛЮВАТИ] (робити обриси, контури чого-небудь виразними, рельєфними), ОБМАЛЬО́ВУВАТИ, ОБРИСО́ВУВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ, ВІДТІ́НЮВАТИ. - Док.: окре́слити [обкре́слити], обмалюва́ти, обрисува́ти, відтіни́ти. Форма вигідно окреслювала її.. струнку постать (С. Чорнобривець); Тонка бомбакова сорочка щільно обіймала її молоде тіло, рельєфно обмальовувала круглі плечі (М. Коцюбинський); Світляна смуга ковзала по лискучому її волоссі, гарно обрисовувала її чисте чоло (І. Волошин); Його шию відтіняв кремовий комірець (О. Гуреїв).