-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відтяга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відтяга́ймо
2 особа відтяга́й відтяга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відтяга́тиму відтяга́тимемо, відтяга́тимем
2 особа відтяга́тимеш відтяга́тимете
3 особа відтяга́тиме відтяга́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відтяга́ю відтяга́ємо, відтяга́єм
2 особа відтяга́єш відтяга́єте
3 особа відтяга́є відтяга́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відтяга́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відтяга́в відтяга́ли
жін. р. відтяга́ла
сер. р. відтяга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відтяга́вши

Словник синонімів

ВИ́ДОВЖИТИ (зробити довшим, збільшити довжину чого-небудь), ВИ́ТЯГТИ, ВИ́ТЯГНУТИ, РОЗТЯГТИ́, РОЗТЯГНУ́ТИ (зробити довшим або більшим за розміром); ВІДТЯГТИ́, ВІДТЯГНУ́ТИ (куючи). - Недок.: видо́вжувати, витяга́ти, витя́гувати, розтяга́ти, розтя́гувати, відтяга́ти, відтя́гувати. Кошарний, не підводячись із стільця, видовжив шию, глянув у вікно (П. Загребельний); З панським свого язика не рівняй: коли довгий, то прикоротять, коли короткий - витягнуть (прислів’я); Весела усмішка розтягнула їм лиця (М. Коцюбинський); Як розтяг баян Микола.. згуртувалася довкола вся рідня велика (М. Упеник); І третій [син] - не для забавки - для захисту орача, із лишку тієї плавки важкого відтяг меча (М. Рудь).
ВІДТЯГА́ТИ (тягнучи, переміщати в інше місце), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДСУВА́ТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ (переміщати волочачи). - Док.: відтягти́, відтягну́ти, відсу́нути, відволокти́[відволікти́]. Тепер тільки довбали і викочували, відтягали та відносили вбік важкі бути, які вдавалося відколоти (Д. Ткач); Відтягнула [Софія] крісло від столу (О. Кобилянська); Гамза одсував ліжка, порався в шафі (В. Кучер); Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх (Марко Вовчок).
ВІДТЯГА́ТИ (тягнути вниз своєю вагою), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ОБТЯ́ГУВАТИ, ПОХИЛЯ́ТИ. - Док.: відтягти́, відтягну́ти, обтягну́ти[обтягти́], похили́ти. Дві чорних важких коси відтягали назад дівочу голову (М. Стельмах); На петельці в нього теліпалась карбідка і навкіс обтягувала піджак (О. Гуреїв); Грона похилили гіллячку, на землі лежать бідні (М. Коцюбинський).
ВІДКЛАДА́ТИ (призначати здійснення, проведення чого-небудь на інший час), ПЕРЕНО́СИТИ, ВІДСТРО́ЧУВАТИ, ВІДТЯГА́ТИ, ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДВОЛІКА́ТИрідше. - Док.: відкла́сти, перенести́, відстро́чити, відтягти́, відтягну́ти, відволікти́, відволокти́. Тільки не відкладай надовго вияснення сеї справи (Леся Українка); - Чим же кінчилось засідання? - нетерпляче звернувся Павло до Левченка. - Не кінчилось. Перенесли на завтра (А. Головко); Він не зняв своєї погрози - пообіцяв лише відстрочити кару до повернення загонів (Д. Міщенко); Коген.. відтягає з дня на день із своїм приїздом (М. Коцюбинський).

Словник фразеологізмів

відтяга́ти / відтягти́ (відтягну́ти) час. Зволікати здійснення чого-небудь. Вони [махновці] добре знали умови переходу через Сиваш і тільки відтягали час, боячись якоїсь пастки (Ю. Яновський).