відтушований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відтушо́ваний відтушо́вана відтушо́ване відтушо́вані
родовий відтушо́ваного відтушо́ваної відтушо́ваного відтушо́ваних
давальний відтушо́ваному відтушо́ваній відтушо́ваному відтушо́ваним
знахідний відтушо́ваний, відтушо́ваного відтушо́вану відтушо́ване відтушо́вані, відтушо́ваних
орудний відтушо́ваним відтушо́ваною відтушо́ваним відтушо́ваними
місцевий на/у відтушо́ваному, відтушо́ванім на/у відтушо́ваній на/у відтушо́ваному, відтушо́ванім на/у відтушо́ваних