-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відту́хнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відту́хнімо, відту́хнім
2 особа відту́хни відту́хніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відту́хну відту́хнемо, відту́хнем
2 особа відту́хнеш відту́хнете
3 особа відту́хне відту́хнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відту́х, відту́хнув відту́хли, відту́хнули
жін.р. відту́хла, відту́хнула
сер.р. відту́хло, відту́хнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відту́хши, відту́хнувши

Словник синонімів

СТУХА́ТИ (про опухлі частини тіла - зменшуватися обсягом, величиною), ВІДТУХА́ТИ, ОПАДА́ТИ. - Док.: сту́хнути, відту́хнути, опа́сти. - В мене й очі не стухають від сліз (Л. Яновська); Нога трохи стухла, але ще була червона на місці зарубцьованої рани (В. Кучер); Як глянула в цебер на себе, аж жахнулася: отак розпухла від плачу.. Мусила в соняшниках під селом відсидітись, поки хоч трохи відтухла (А. Головко).