відтуркотіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відтуркоті́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відтуркоті́мо, відтуркоті́м | |
2 особа | відтуркоти́ | відтуркоті́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відтуркочу́ | відтуркотимо́, відтуркоти́м |
2 особа | відтуркоти́ш | відтуркотите́ |
3 особа | відтуркоти́ть | відтуркотя́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відтуркоті́в | відтуркоті́ли |
жін.р. | відтуркоті́ла | |
сер.р. | відтуркоті́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відтуркоті́вши |