відтуркотіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відтуркоті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відтуркоті́мо, відтуркоті́м
2 особа відтуркоти́ відтуркоті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відтуркочу́ відтуркотимо́, відтуркоти́м
2 особа відтуркоти́ш відтуркотите́
3 особа відтуркоти́ть відтуркотя́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відтуркоті́в відтуркоті́ли
жін.р. відтуркоті́ла
сер.р. відтуркоті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відтуркоті́вши