відтуркотіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відтуркоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відтуркоті́мо, відтуркоті́м | |
| 2 особа | відтуркоти́ | відтуркоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відтуркочу́ | відтуркотимо́, відтуркоти́м |
| 2 особа | відтуркоти́ш | відтуркотите́ |
| 3 особа | відтуркоти́ть | відтуркотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відтуркоті́в | відтуркоті́ли |
| жін.р. | відтуркоті́ла | |
| сер.р. | відтуркоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відтуркоті́вши | ||