відтупотіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відтупоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відтупоті́мо, відтупоті́м | |
| 2 особа | відтупоти́ | відтупоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відтупочу́ | відтупотимо́, відтупоти́м |
| 2 особа | відтупоти́ш | відтупотите́ |
| 3 особа | відтупоти́ть | відтупотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відтупоті́в | відтупоті́ли |
| жін.р. | відтупоті́ла | |
| сер.р. | відтупоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відтупоті́вши | ||