відтулятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відтуля́тися, відтуля́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відтуля́тиметься | відтуля́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | відтуля́ється | відтуля́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
відтуля́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | відтуля́вся, відтуля́всь | відтуля́лися, відтуля́лись |
жін. р. | відтуля́лася, відтуля́лась | |
сер. р. | відтуля́лося, відтуля́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відтуля́вшись |