відтручати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відтруча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відтруча́ймо | |
| 2 особа | відтруча́й | відтруча́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відтруча́тиму | відтруча́тимемо, відтруча́тимем |
| 2 особа | відтруча́тимеш | відтруча́тимете |
| 3 особа | відтруча́тиме | відтруча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відтруча́ю | відтруча́ємо, відтруча́єм |
| 2 особа | відтруча́єш | відтруча́єте |
| 3 особа | відтруча́є | відтруча́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відтруча́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відтруча́в | відтруча́ли |
| жін. р. | відтруча́ла | |
| сер. р. | відтруча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відтруча́вши | ||