відтрубити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | відтруби́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відтрубі́мо, відтрубі́м | |
| 2 особа | відтруби́ | відтрубі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відтрублю́ | відтру́бимо, відтру́бим |
| 2 особа | відтру́биш | відтру́бите |
| 3 особа | відтру́бить | відтру́блять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відтруби́в | відтруби́ли |
| жін.р. | відтруби́ла | |
| сер.р. | відтруби́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відтруби́вши | ||