-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відто́чувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відто́чуймо
2 особа відто́чуй відто́чуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відто́чуватиму відто́чуватимемо, відто́чуватимем
2 особа відто́чуватимеш відто́чуватимете
3 особа відто́чуватиме відто́чуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відто́чую відто́чуємо, відто́чуєм
2 особа відто́чуєш відто́чуєте
3 особа відто́чує відто́чують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відто́чуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відто́чував відто́чували
жін. р. відто́чувала
сер. р. відто́чувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відто́чуваний
Безособова форма
відто́чувано
Дієприслівник
відто́чувавши

Словник синонімів

ГОСТРИ́ТИ (робити гострим), НАГО́СТРЮВАТИ, ВИГО́СТРЮВАТИ, ЗАГО́СТРЮВАТИ, ЗАГОСТРЯ́ТИрідше, ВІДГО́СТРЮВАТИрідше; ТОЧИ́ТИ, ЗАТО́ЧУВАТИ, НАТО́ЧУВАТИ, ВИТО́ЧУВАТИ, ВІДТО́ЧУВАТИ, ОБТО́ЧУВАТИрідше (тертям); ПРА́ВИТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ (про ніж, бритву і т. ін. - робити гострим за допомогою бруска, ременя тощо);МАНТА́ЧИТИ, НАМАНТА́ЧУВАТИ (мантачкою); КЛЕПА́ТИ, ВИКЛЕ́ПУВАТИ (б’ючи, ударяючи молотком). - Док.: нагостри́ти, ви́гострити, загостри́ти, відгостри́ти, заточи́ти, наточи́ти, ви́точити, відточи́ти, обточи́ти, напра́вити, наманта́чити, ви́клепати. Не гостри ножа, доки не зловив барана (прислів’я); Дехто, сподіваючись, що на завтра прийдеться на жнива ставати, і серп позубив, косу нагострив (Панас Мирний); Вигострю, виточу зброю іскристу, скільки достане снаги мені й хисту (Леся Українка); Високо підкидаючи сокиру, він почав зрубувати кінець промоклої колоди, загострюючи її, як велетенський олівець (С. Голованівський); - Ми маємо військо і зброю.. Меч той відгострили на голови ворогів народних (І. Ле); Чумаченко точив на ремінці бритву (Григорій Тютюнник); Заточити свердло; Вже в’ється.. та білая чайка. Наточує дзьоба на щоглі (Леся Українка); Росло воно [цуценя] потроху, волосатилось, на кістках зуби відточувало (Ю. Мельничук); Розмовляв [Янко] з Василем.., який правив бритву в кухні (М. Томчаній); Направив я косу і пішов: тільки шелест переді мною! (І. Муратов); - Ви, дідусю, лишайтеся коси клепать, та вчіть, як гострити, мантачити... (Остап Вишня); Косарям одне лиш дбай - Намантачуй коси (В. Бичко); Як стихне гомін, то лунко чути - виклепує косу хтось (А. Головко).