відторгнутий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відто́ргнутий відто́ргнута відто́ргнуте відто́ргнуті
родовий відто́ргнутого відто́ргнутої відто́ргнутого відто́ргнутих
давальний відто́ргнутому відто́ргнутій відто́ргнутому відто́ргнутим
знахідний відто́ргнутий, відто́ргнутого відто́ргнуту відто́ргнуте відто́ргнуті, відто́ргнутих
орудний відто́ргнутим відто́ргнутою відто́ргнутим відто́ргнутими
місцевий на/у відто́ргнутому, відто́ргнутім на/у відто́ргнутій на/у відто́ргнутому, відто́ргнутім на/у відто́ргнутих