відтоптуваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відто́птуваний відто́птувана відто́птуване відто́птувані
родовий відто́птуваного відто́птуваної відто́птуваного відто́птуваних
давальний відто́птуваному відто́птуваній відто́птуваному відто́птуваним
знахідний відто́птуваний відто́птувану відто́птуване відто́птувані
орудний відто́птуваним відто́птуваною відто́птуваним відто́птуваними
місцевий на/у відто́птуваному, відто́птуванім на/у відто́птуваній на/у відто́птуваному, відто́птуванім на/у відто́птуваних