-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відтопта́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відтопчі́мо, відтопчі́м
2 особа відтопчи́ відтопчі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відтопчу́ відто́пчемо, відто́пчем
2 особа відто́пчеш відто́пчете
3 особа відто́пче відто́пчуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відтопта́в відтопта́ли
жін.р. відтопта́ла
сер.р. відтопта́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відто́птаний
Безособова форма
відто́птано
Дієприслівник
відтопта́вши

Словник фразеологізмів

відтопта́ти ряст, нар.-поет. Наблизитися до смерті; нажитися. Ой кобзарю, кобзарю, чи не відспівав ти своє? Чи не відтоптав рясту? Бо скидається на те, що час тобі лагодитися в далеку дорогу... (М. Пригара).