відтовчений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відто́вчений відто́вчена відто́вчене відто́вчені
родовий відто́вченого відто́вченої відто́вченого відто́вчених
давальний відто́вченому відто́вченій відто́вченому відто́вченим
знахідний відто́вчений, відто́вченого відто́вчену відто́вчене відто́вчені, відто́вчених
орудний відто́вченим відто́вченою відто́вченим відто́вченими
місцевий на/у відто́вченому, відто́вченім на/у відто́вченій на/у відто́вченому, відто́вченім на/у відто́вчених