-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відти́снути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відти́снімо, відти́снім
2 особа відти́сни відти́сніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відти́сну відти́снемо, відти́снем
2 особа відти́снеш відти́снете
3 особа відти́сне відти́снуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відти́снув відти́снули
жін.р. відти́снула
сер.р. відти́снуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відти́снений, відти́снутий
Безособова форма
відти́снено, відти́снуто
Дієприслівник
відти́снувши

Словник синонімів

ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИрозм.,ВІДПЕ́РТИрозм. - Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей (Ірина Вільде); Рота легко відтиснула передові частини ворога (Я. Качура); Ярослав із дружиною ходив на чудь і на мерю, відтісняв їх з ліпших земель (П. Загребельний); Салоган відтирає конем Юрія Морозенка, впритул під’їжджає до жінки (М. Стельмах); Смерти не одперти (прислів’я). - Пор. 2. відбива́ти.
ВІДБИВА́ТИ (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити), ВІДКИДА́ТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ, ВІДПИРА́ТИрозм.,ВІДТІСНЯ́ТИрідко. - Док.: відби́ти, відки́нути, відти́снути, відпе́рти, відтісни́ти, відігна́ти. Сім днів вони не їли й відбивають атаки люті ворогів (В. Сосюра); Шоста армія, відкинувши ворога, підійшла до Перекопу (Ю. Яновський); Рота легко відтиснула передові частини противника (Я. Качура); - Як же її [татарву] геть уже відперли на низ,.. - живуть собі наші козаки та наживаються (Панас Мирний).
ВІДБИВА́ТИ (залишати на чому-небудь слід від чогось),ВІДПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ. - Док.: відби́ти, відпеча́тати, відти́снути, відігна́ти. Одзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід (М. Рильський); Вранці, коли йдеш на роботу, по сажі тій сліди.. відпечатуєш (О. Гончар); Відтиснути пальці на папері.

Словник відмінків

Інфінітив відти́снути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відти́снімо, відти́снім
2 особа відти́сни відти́сніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відти́сну відти́снемо, відти́снем
2 особа відти́снеш відти́снете
3 особа відти́сне відти́снуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відти́снув відти́снули
жін.р. відти́снула
сер.р. відти́снуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відти́снений, відти́снутий
Безособова форма
відти́снено, відти́снуто
Дієприслівник
відти́снувши

Словник синонімів

ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИрозм.,ВІДПЕ́РТИрозм. - Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей (Ірина Вільде); Рота легко відтиснула передові частини ворога (Я. Качура); Ярослав із дружиною ходив на чудь і на мерю, відтісняв їх з ліпших земель (П. Загребельний); Салоган відтирає конем Юрія Морозенка, впритул під’їжджає до жінки (М. Стельмах); Смерти не одперти (прислів’я). - Пор. 2. відбива́ти.
ВІДБИВА́ТИ (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм заставляти його відступити), ВІДКИДА́ТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ, ВІДПИРА́ТИрозм.,ВІДТІСНЯ́ТИрідко. - Док.: відби́ти, відки́нути, відти́снути, відпе́рти, відтісни́ти, відігна́ти. Сім днів вони не їли й відбивають атаки люті ворогів (В. Сосюра); Шоста армія, відкинувши ворога, підійшла до Перекопу (Ю. Яновський); Рота легко відтиснула передові частини противника (Я. Качура); - Як же її [татарву] геть уже відперли на низ,.. - живуть собі наші козаки та наживаються (Панас Мирний).
ВІДБИВА́ТИ (залишати на чому-небудь слід від чогось),ВІДПЕЧА́ТУВАТИ, ВІДТИСКА́ТИ, ВІДТИ́СКУВАТИ. - Док.: відби́ти, відпеча́тати, відти́снути, відігна́ти. Одзвеніли панські ковані підкови, В камені відбивши свій кривавий слід (М. Рильський); Вранці, коли йдеш на роботу, по сажі тій сліди.. відпечатуєш (О. Гончар); Відтиснути пальці на папері.