відтестувати 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відтестува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відтесту́ймо
2 особа відтесту́й відтесту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відтесту́ю відтесту́ємо, відтесту́єм
2 особа відтесту́єш відтесту́єте
3 особа відтесту́є відтесту́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відтестува́в відтестува́ли
жін.р. відтестува́ла
сер.р. відтестува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відтесто́ваний
Безособова форма
відтесто́вано
Дієприслівник
відтестува́вши