відтестувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відтестува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відтесту́ймо | |
| 2 особа | відтесту́й | відтесту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відтесту́ю | відтесту́ємо, відтесту́єм |
| 2 особа | відтесту́єш | відтесту́єте |
| 3 особа | відтесту́є | відтесту́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відтестува́в | відтестува́ли |
| жін.р. | відтестува́ла | |
| сер.р. | відтестува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відтесто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| відтесто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| відтестува́вши | ||