відтерти 1 значень

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відте́рти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відітрі́мо, відітрі́м
2 особа відітри́ відітрі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відітру́ відітремо́, відітре́м
2 особа відітре́ш відітрете́
3 особа відітре́ відітру́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відте́р відте́рли
жін.р. відте́рла
сер.р. відте́рло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відте́ртий
Безособова форма
відте́рто
Дієприслівник
відте́рши

Словник синонімів

ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИрозм.,ВІДПЕ́РТИрозм. - Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей (Ірина Вільде); Рота легко відтиснула передові частини ворога (Я. Качура); Ярослав із дружиною ходив на чудь і на мерю, відтісняв їх з ліпших земель (П. Загребельний); Салоган відтирає конем Юрія Морозенка, впритул під’їжджає до жінки (М. Стельмах); Смерти не одперти (прислів’я). - Пор. 2. відбива́ти.

Словник відмінків

Інфінітив відте́рти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відітрі́мо, відітрі́м
2 особа відітри́ відітрі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відітру́ відітремо́, відітре́м
2 особа відітре́ш відітрете́
3 особа відітре́ відітру́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відте́р відте́рли
жін.р. відте́рла
сер.р. відте́рло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відте́ртий
Безособова форма
відте́рто
Дієприслівник
відте́рши

Словник синонімів

ВІДТИ́СНУТИ (натискаючи, силою змусити когось віддалитися, відступити з певного місця), ВІДТІСНИ́ТИ, ВІДТЕ́РТИрозм.,ВІДПЕ́РТИрозм. - Недок.: відти́скувати, відтиска́ти, відтісня́ти, відтира́ти, відпира́ти. Незнайома намагалася відтиснути тітку Клавду від дверей (Ірина Вільде); Рота легко відтиснула передові частини ворога (Я. Качура); Ярослав із дружиною ходив на чудь і на мерю, відтісняв їх з ліпших земель (П. Загребельний); Салоган відтирає конем Юрія Морозенка, впритул під’їжджає до жінки (М. Стельмах); Смерти не одперти (прислів’я). - Пор. 2. відбива́ти.