відтворник 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | відтво́рник | відтво́рники |
| родовий | відтво́рника | відтво́рників |
| давальний | відтво́рникові, відтво́рнику | відтво́рникам |
| знахідний | відтво́рника | відтво́рників |
| орудний | відтво́рником | відтво́рниками |
| місцевий | на/у відтво́рникові, відтво́рнику | на/у відтво́рниках |
| кличний | відтво́рнику | відтво́рники |
| відмінок | однина | множина |
| називний | відтво́рник | відтво́рники |
| родовий | відтво́рника | відтво́рників |
| давальний | відтво́рникові, відтво́рнику | відтво́рникам |
| знахідний | відтво́рника | відтво́рників |
| орудний | відтво́рником | відтво́рниками |
| місцевий | на/у відтво́рникові, відтво́рнику | на/у відтво́рниках |
| кличний | відтво́рнику | відтво́рники |