відтаяти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | відта́яти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | відта́ймо | |
2 особа | відта́й | відта́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | відта́ю | відта́ємо, відта́єм |
2 особа | відта́єш | відта́єте |
3 особа | відта́є | відта́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | відта́яв | відта́яли |
жін.р. | відта́яла | |
сер.р. | відта́яло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
відта́явши |