-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відта́скувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відта́скуймо
2 особа відта́скуй відта́скуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відта́скуватиму відта́скуватимемо, відта́скуватимем
2 особа відта́скуватимеш відта́скуватимете
3 особа відта́скуватиме відта́скуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відта́скую відта́скуємо, відта́скуєм
2 особа відта́скуєш відта́скуєте
3 особа відта́скує відта́скують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відта́скуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відта́скував відта́скували
жін. р. відта́скувала
сер. р. відта́скувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відта́скувавши

Словник синонімів

ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИрозм., ВІДТА́СКУВАТИрозм. рідко. - Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́ртифам.відтараба́нитифам.Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар’яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); [Старшина:] Як тільки засне, то ми його.. зв’яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).