-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відтаска́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відтаска́ймо
2 особа відтаска́й відтаска́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відтаска́ю відтаска́ємо, відтаска́єм
2 особа відтаска́єш відтаска́єте
3 особа відтаска́є відтаска́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відтаска́в відтаска́ли
жін.р. відтаска́ла
сер.р. відтаска́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відтаска́вши

Словник синонімів

ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИрозм., ВІДТА́СКУВАТИрозм. рідко. - Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́ртифам.відтараба́нитифам.Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар’яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); [Старшина:] Як тільки засне, то ми його.. зв’яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).