відтарований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний відтаро́ваний відтаро́вана відтаро́ване відтаро́вані
родовий відтаро́ваного відтаро́ваної відтаро́ваного відтаро́ваних
давальний відтаро́ваному відтаро́ваній відтаро́ваному відтаро́ваним
знахідний відтаро́ваний, відтаро́ваного відтаро́вану відтаро́ване відтаро́вані, відтаро́ваних
орудний відтаро́ваним відтаро́ваною відтаро́ваним відтаро́ваними
місцевий на/у відтаро́ваному, відтаро́ванім на/у відтаро́ваній на/у відтаро́ваному, відтаро́ванім на/у відтаро́ваних