-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відтараба́нити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відтараба́ньмо
2 особа відтараба́нь відтараба́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відтараба́ню відтараба́нимо, відтараба́ним
2 особа відтараба́ниш відтараба́ните
3 особа відтараба́нить відтараба́нять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відтараба́нив відтараба́нили
жін.р. відтараба́нила
сер.р. відтараба́нило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відтараба́нений
Безособова форма
відтараба́нено
Дієприслівник
відтараба́нивши

Словник синонімів

ВІДНО́СИТИ (несучи, доставляти що-небудь звідкись, кудись, комусь), ЗАНО́СИТИ, ЗАТА́СКУВАТИрозм., ВІДТА́СКУВАТИрозм. рідко. - Док.: віднести́, занести́, затаска́ти, відтаска́ти, відпе́ртифам.відтараба́нитифам.Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (пісня); Василина Макарівна і Мар’яна прибирають зі столу, заносять посуд у хату (М. Зарудний); Парубки зняли з петель ворота і затаскали їх аж на греблю (О. Донченко); Відтаскати мішок картоплі; Відпер у млин мішок жита (Б. Грінченко); [Старшина:] Як тільки засне, то ми його.. зв’яжемо і в холодну відтарабанимо (І. Карпенко-Карий).