відсякуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
| Інфінітив | відся́куватися, відся́куватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відся́куймося, відся́куймось | |
| 2 особа | відся́куйся, відся́куйсь | відся́куйтеся, відся́куйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відся́куватимуся, відся́куватимусь | відся́куватимемося, відся́куватимемось, відся́куватимемся |
| 2 особа | відся́куватимешся | відся́куватиметеся, відся́куватиметесь |
| 3 особа | відся́куватиметься | відся́куватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відся́куюся, відся́куюсь | відся́куємося, відся́куємось, відся́куємся |
| 2 особа | відся́куєшся | відся́куєтеся, відся́куєтесь |
| 3 особа | відся́кується | відся́куються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відся́куючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відся́кувався, відся́кувавсь | відся́кувалися, відся́кувались |
| жін. р. | відся́кувалася, відся́кувалась | |
| сер. р. | відся́кувалося, відся́кувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відся́кувавшись | ||