відсюрчати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсюрча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсюрчі́мо, відсюрчі́м | |
| 2 особа | відсюрчи́ | відсюрчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсюрчу́ | відсюрчимо́, відсюрчи́м |
| 2 особа | відсюрчи́ш | відсюрчите́ |
| 3 особа | відсюрчи́ть | відсюрча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсюрча́в | відсюрча́ли |
| жін.р. | відсюрча́ла | |
| сер.р. | відсюрча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсюрча́вши | ||