відсурмити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсурми́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсурмі́мо, відсурмі́м | |
| 2 особа | відсурми́ | відсурмі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсурмлю́ | відсурмимо́, відсурми́м |
| 2 особа | відсурми́ш | відсурмите́ |
| 3 особа | відсурми́ть | відсурмля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсурми́в | відсурми́ли |
| жін.р. | відсурми́ла | |
| сер.р. | відсурми́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсурми́вши | ||