-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсу́нути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсу́ньмо
2 особа відсу́нь відсу́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсу́ну відсу́немо, відсу́нем
2 особа відсу́неш відсу́нете
3 особа відсу́не відсу́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсу́нув відсу́нули
жін.р. відсу́нула
сер.р. відсу́нуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсу́нений, відсу́нутий
Безособова форма
відсу́нено, відсу́нуто
Дієприслівник
відсу́нувши

Словник синонімів

ВІДТЯГА́ТИ (тягнучи, переміщати в інше місце), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДСУВА́ТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ (переміщати волочачи). - Док.: відтягти́, відтягну́ти, відсу́нути, відволокти́[відволікти́]. Тепер тільки довбали і викочували, відтягали та відносили вбік важкі бути, які вдавалося відколоти (Д. Ткач); Відтягнула [Софія] крісло від столу (О. Кобилянська); Гамза одсував ліжка, порався в шафі (В. Кучер); Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх (Марко Вовчок).
ВІДВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи або піднімаючи що-небудь важке, прибирати вбік), ВІДВА́ЖУВАТИ, ВІДКИДА́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИрозм.;ВІДСУВА́ТИ (соваючи). - Док.: відвали́ти, відва́жити, відки́нути, відверну́ти, відсу́нути. Останками виснажених сил відвалюю мармурові сходи (Мирослав Ірчан); Відважити плиту; Господар мовчки підвівся з стільця, відкинув ляду з присадкуватої.. скрині (М. Стельмах); Одвернув камінь (Словник Б. Грінченка); От і спочинок настав за бенкетом. Столи відсувають (М. Зеров).
ВІДГОРТА́ТИ (горнучи що-небудь руками або знаряддям, переміщати в інше місце), ВІДСУВА́ТИ, ВІДГРІБА́ТИ, ВІДКИДА́ТИ. - Док.: відгорну́ти, відсу́нути, відгребти́, відки́нути. Стиснувши щелепи, працюють довжелезними гаками ті, що відгортають шлак (Я. Качура); Трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце (Марко Вовчок); Дівчата відгрібали зерно дерев’яними лопатами (М. Томчаній); Після обіду мужчини, забравши лопати, пішли відкидати сніг (І. Сенченко).

Словник фразеологізмів

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).

Словник відмінків

Інфінітив відсу́нути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсу́ньмо
2 особа відсу́нь відсу́ньте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсу́ну відсу́немо, відсу́нем
2 особа відсу́неш відсу́нете
3 особа відсу́не відсу́нуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсу́нув відсу́нули
жін.р. відсу́нула
сер.р. відсу́нуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсу́нений, відсу́нутий
Безособова форма
відсу́нено, відсу́нуто
Дієприслівник
відсу́нувши

Словник синонімів

ВІДТЯГА́ТИ (тягнучи, переміщати в інше місце), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДСУВА́ТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ (переміщати волочачи). - Док.: відтягти́, відтягну́ти, відсу́нути, відволокти́[відволікти́]. Тепер тільки довбали і викочували, відтягали та відносили вбік важкі бути, які вдавалося відколоти (Д. Ткач); Відтягнула [Софія] крісло від столу (О. Кобилянська); Гамза одсував ліжка, порався в шафі (В. Кучер); Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх (Марко Вовчок).
ВІДВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи або піднімаючи що-небудь важке, прибирати вбік), ВІДВА́ЖУВАТИ, ВІДКИДА́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИрозм.;ВІДСУВА́ТИ (соваючи). - Док.: відвали́ти, відва́жити, відки́нути, відверну́ти, відсу́нути. Останками виснажених сил відвалюю мармурові сходи (Мирослав Ірчан); Відважити плиту; Господар мовчки підвівся з стільця, відкинув ляду з присадкуватої.. скрині (М. Стельмах); Одвернув камінь (Словник Б. Грінченка); От і спочинок настав за бенкетом. Столи відсувають (М. Зеров).
ВІДГОРТА́ТИ (горнучи що-небудь руками або знаряддям, переміщати в інше місце), ВІДСУВА́ТИ, ВІДГРІБА́ТИ, ВІДКИДА́ТИ. - Док.: відгорну́ти, відсу́нути, відгребти́, відки́нути. Стиснувши щелепи, працюють довжелезними гаками ті, що відгортають шлак (Я. Качура); Трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце (Марко Вовчок); Дівчата відгрібали зерно дерев’яними лопатами (М. Томчаній); Після обіду мужчини, забравши лопати, пішли відкидати сніг (І. Сенченко).

Словник фразеологізмів

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).