-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсука́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсука́ймо, відсучі́мо
2 особа відсука́й, відсучи́ відсука́йте, відсучі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсука́ю, відсучу́ відсука́ємо, відсука́єм, відсу́чимо, відсу́чим
2 особа відсука́єш, відсу́чиш відсука́єте, відсу́чите
3 особа відсука́є, відсу́чить відсука́ють, відсу́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсука́в відсука́ли
жін.р. відсука́ла
сер.р. відсука́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсу́каний
Безособова форма
відсу́кано
Дієприслівник
відсука́вши

Словник синонімів

ВІДКО́ЧУВАТИ (відгинати закочені догори краї рукавів, холош і т.ін.), ВІДГОРТА́ТИ, ВІДСУ́КУВАТИ, РОЗКО́ЧУВАТИрідше. - Док.: відкоти́ти, відгорну́ти, відсука́ти, розкоти́ти. Він відкотив рукава, розгладив їх (Ю. Шовкопляс); Відгорнути комір; Розкочувати холоші.