відсукати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсука́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсука́ймо, відсучі́мо | |
| 2 особа | відсука́й, відсучи́ | відсука́йте, відсучі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсука́ю, відсучу́ | відсука́ємо, відсука́єм, відсу́чимо, відсу́чим |
| 2 особа | відсука́єш, відсу́чиш | відсука́єте, відсу́чите |
| 3 особа | відсука́є, відсу́чить | відсука́ють, відсу́чать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсука́в | відсука́ли |
| жін.р. | відсука́ла | |
| сер.р. | відсука́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відсу́каний | ||
| Безособова форма | ||
| відсу́кано | ||
| Дієприслівник | ||
| відсука́вши | ||