відсудити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсуди́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсуді́мо, відсуді́м | |
| 2 особа | відсуди́ | відсуді́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсуджу́ | відсу́димо, відсу́дим |
| 2 особа | відсу́диш | відсу́дите |
| 3 особа | відсу́дить | відсу́дять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсуди́в | відсуди́ли |
| жін.р. | відсуди́ла | |
| сер.р. | відсуди́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відсу́джений | ||
| Безособова форма | ||
| відсу́джено | ||
| Дієприслівник | ||
| відсуди́вши | ||