-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсуди́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсуді́мо, відсуді́м
2 особа відсуди́ відсуді́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсуджу́ відсу́димо, відсу́дим
2 особа відсу́диш відсу́дите
3 особа відсу́дить відсу́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсуди́в відсуди́ли
жін.р. відсуди́ла
сер.р. відсуди́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсу́джений
Безособова форма
відсу́джено
Дієприслівник
відсуди́вши

Словник синонімів

ВІДСУДИ́ТИ (судом домогтися чого-небудь), ВИ́СУДИТИрозм.,ВИ́ПОЗИВАТИдіал. [Мартіан:] Вона від мене хоче відсудити маєтку половину (Леся Українка); - Це ж і раніше ви своє право висудили! (М. Стельмах); Мужики тепер розказували, що економія зупинила діло..: тим не жене їх з луки, що не випозивала нічого (Б. Грінченко).