відсуджуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсу́джуватися, відсу́джуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відсу́джуватиметься | відсу́джуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | відсу́джується | відсу́джуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відсу́джуючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відсу́джувався, відсу́джувавсь | відсу́джувалися, відсу́джувались |
| жін. р. | відсу́джувалася, відсу́джувалась | |
| сер. р. | відсу́джувалося, відсу́джувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсу́джувавшись | ||