відсуджувати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсу́джувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсу́джуймо
2 особа відсу́джуй відсу́джуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсу́джуватиму відсу́джуватимемо, відсу́джуватимем
2 особа відсу́джуватимеш відсу́джуватимете
3 особа відсу́джуватиме відсу́джуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відсу́джую відсу́джуємо, відсу́джуєм
2 особа відсу́джуєш відсу́джуєте
3 особа відсу́джує відсу́джують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відсу́джуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відсу́джував відсу́джували
жін. р. відсу́джувала
сер. р. відсу́джувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
відсу́джуваний
Безособова форма
відсу́джувано
Дієприслівник
відсу́джувавши