-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсува́ймо
2 особа відсува́й відсува́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсува́тиму відсува́тимемо, відсува́тимем
2 особа відсува́тимеш відсува́тимете
3 особа відсува́тиме відсува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відсува́ю відсува́ємо, відсува́єм
2 особа відсува́єш відсува́єте
3 особа відсува́є відсува́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відсува́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відсува́в відсува́ли
жін. р. відсува́ла
сер. р. відсува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відсува́вши

Словник синонімів

ВІДТЯГА́ТИ (тягнучи, переміщати в інше місце), ВІДТЯ́ГУВАТИ, ВІДСУВА́ТИ, ВІДВОЛІКА́ТИ (переміщати волочачи). - Док.: відтягти́, відтягну́ти, відсу́нути, відволокти́[відволікти́]. Тепер тільки довбали і викочували, відтягали та відносили вбік важкі бути, які вдавалося відколоти (Д. Ткач); Відтягнула [Софія] крісло від столу (О. Кобилянська); Гамза одсував ліжка, порався в шафі (В. Кучер); Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх (Марко Вовчок).
ВІДВА́ЛЮВАТИ (перекидаючи або піднімаючи що-небудь важке, прибирати вбік), ВІДВА́ЖУВАТИ, ВІДКИДА́ТИ, ВІДВЕРТА́ТИрозм.;ВІДСУВА́ТИ (соваючи). - Док.: відвали́ти, відва́жити, відки́нути, відверну́ти, відсу́нути. Останками виснажених сил відвалюю мармурові сходи (Мирослав Ірчан); Відважити плиту; Господар мовчки підвівся з стільця, відкинув ляду з присадкуватої.. скрині (М. Стельмах); Одвернув камінь (Словник Б. Грінченка); От і спочинок настав за бенкетом. Столи відсувають (М. Зеров).
ВІДГОРТА́ТИ (горнучи що-небудь руками або знаряддям, переміщати в інше місце), ВІДСУВА́ТИ, ВІДГРІБА́ТИ, ВІДКИДА́ТИ. - Док.: відгорну́ти, відсу́нути, відгребти́, відки́нути. Стиснувши щелепи, працюють довжелезними гаками ті, що відгортають шлак (Я. Качура); Трохи відсунувши якусь скриньку, підняв лядку, витяг з якогось темничка барильце (Марко Вовчок); Дівчата відгрібали зерно дерев’яними лопатами (М. Томчаній); Після обіду мужчини, забравши лопати, пішли відкидати сніг (І. Сенченко).

Словник фразеологізмів

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що. Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу); Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Еллан-Блакитний).