відсубстантивний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відсубстанти́вний | відсубстанти́вна | відсубстанти́вне | відсубстанти́вні |
родовий | відсубстанти́вного | відсубстанти́вної | відсубстанти́вного | відсубстанти́вних |
давальний | відсубстанти́вному | відсубстанти́вній | відсубстанти́вному | відсубстанти́вним |
знахідний | відсубстанти́вний | відсубстанти́вну | відсубстанти́вне | відсубстанти́вні |
орудний | відсубстанти́вним | відсубстанти́вною | відсубстанти́вним | відсубстанти́вними |
місцевий | на/у відсубстанти́вному, відсубстанти́внім | на/у відсубстанти́вній | на/у відсубстанти́вному, відсубстанти́внім | на/у відсубстанти́вних |
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | відсубстанти́вний | відсубстанти́вна | відсубстанти́вне | відсубстанти́вні |
родовий | відсубстанти́вного | відсубстанти́вної | відсубстанти́вного | відсубстанти́вних |
давальний | відсубстанти́вному | відсубстанти́вній | відсубстанти́вному | відсубстанти́вним |
знахідний | відсубстанти́вний | відсубстанти́вну | відсубстанти́вне | відсубстанти́вні |
орудний | відсубстанти́вним | відсубстанти́вною | відсубстанти́вним | відсубстанти́вними |
місцевий | на/у відсубстанти́вному, відсубстанти́внім | на/у відсубстанти́вній | на/у відсубстанти́вному, відсубстанти́внім | на/у відсубстанти́вних |