відстібуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсті́буватися, відсті́буватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсті́буймося, відсті́буймось
2 особа відсті́буйся, відсті́буйсь відсті́буйтеся, відсті́буйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсті́буватимуся, відсті́буватимусь відсті́буватимемося, відсті́буватимемось, відсті́буватимемся
2 особа відсті́буватимешся відсті́буватиметеся, відсті́буватиметесь
3 особа відсті́буватиметься відсті́буватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відсті́буюся, відсті́буюсь відсті́буємося, відсті́буємось, відсті́буємся
2 особа відсті́буєшся відсті́буєтеся, відсті́буєтесь
3 особа відсті́бується відсті́буються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відсті́буючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відсті́бувався, відсті́бувавсь відсті́бувалися, відсті́бувались
жін. р. відсті́бувалася, відсті́бувалась
сер. р. відсті́бувалося, відсті́бувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відсті́бувавшись