-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відсті́бувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відсті́буймо
2 особа відсті́буй відсті́буйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відсті́бую відсті́буємо, відсті́буєм
2 особа відсті́буєш відсті́буєте
3 особа відсті́бує відсті́бують
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відсті́бував відсті́бували
жін.р. відсті́бувала
сер.р. відсті́бувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відсті́бувавши

Словник синонімів

ВІДСТІБА́ТИ (розкриваючи застібки, знімати або звільняти пристебнутий предмет), ВІДСТІ́БУВАТИ, ВІДПИНА́ТИ, ВІДЩІБА́ТИдіал. - Док.: відстебну́ти, відіпну́ти, відіп’я́ти, відп’ясти́, відщебну́ти. Павло знову відстібує свою баклажку (В. Кучер); Козаков відстебнув від пояса флягу (О. Гончар); Капітан тільки тепер скинув плащ, відіп’яв шаблю (І. Франко); Короткошиїй купець.. одщібає комірчик (М. Коцюбинський).