відстібувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відсті́бувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відсті́буймо | |
| 2 особа | відсті́буй | відсті́буйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відсті́бую | відсті́буємо, відсті́буєм |
| 2 особа | відсті́буєш | відсті́буєте |
| 3 особа | відсті́бує | відсті́бують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відсті́бував | відсті́бували |
| жін.р. | відсті́бувала | |
| сер.р. | відсті́бувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відсті́бувавши | ||