відстібнутися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відстібну́тися, відстібну́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відстібне́ться відстібну́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відстібну́вся, відстібну́всь відстібну́лися, відстібну́лись
жін.р. відстібну́лася, відстібну́лась
сер.р. відстібну́лося, відстібну́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відстібну́вшись