відстібнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відстібну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відстібні́мо, відстібні́м
2 особа відстібни́ відстібні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відстібну́ відстібнемо́, відстібне́м
2 особа відстібне́ш відстібнете́
3 особа відстібне́ відстібну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відстібну́в відстібну́ли
жін.р. відстібну́ла
сер.р. відстібну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відстібну́вши