відстібатися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відстіба́тися, відстіба́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відстіба́тиметься відстіба́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відстіба́ється відстіба́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відстіба́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відстіба́вся, відстіба́всь відстіба́лися, відстіба́лись
жін. р. відстіба́лася, відстіба́лась
сер. р. відстіба́лося, відстіба́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відстіба́вшись