-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив відстіба́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   відстіба́ймо
2 особа відстіба́й відстіба́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа відстіба́тиму відстіба́тимемо, відстіба́тимем
2 особа відстіба́тимеш відстіба́тимете
3 особа відстіба́тиме відстіба́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа відстіба́ю відстіба́ємо, відстіба́єм
2 особа відстіба́єш відстіба́єте
3 особа відстіба́є відстіба́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
відстіба́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. відстіба́в відстіба́ли
жін. р. відстіба́ла
сер. р. відстіба́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відстіба́вши

Словник синонімів

ВІДСТІБА́ТИ (розкриваючи застібки, знімати або звільняти пристебнутий предмет), ВІДСТІ́БУВАТИ, ВІДПИНА́ТИ, ВІДЩІБА́ТИдіал. - Док.: відстебну́ти, відіпну́ти, відіп’я́ти, відп’ясти́, відщебну́ти. Павло знову відстібує свою баклажку (В. Кучер); Козаков відстебнув від пояса флягу (О. Гончар); Капітан тільки тепер скинув плащ, відіп’яв шаблю (І. Франко); Короткошиїй купець.. одщібає комірчик (М. Коцюбинський).