відстібати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | відстіба́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відстіба́ймо | |
| 2 особа | відстіба́й | відстіба́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстіба́тиму | відстіба́тимемо, відстіба́тимем |
| 2 особа | відстіба́тимеш | відстіба́тимете |
| 3 особа | відстіба́тиме | відстіба́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстіба́ю | відстіба́ємо, відстіба́єм |
| 2 особа | відстіба́єш | відстіба́єте |
| 3 особа | відстіба́є | відстіба́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| відстіба́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | відстіба́в | відстіба́ли |
| жін. р. | відстіба́ла | |
| сер. р. | відстіба́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відстіба́вши | ||