відстукотіти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відстукоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відстукоті́мо, відстукоті́м | |
| 2 особа | відстукоти́ | відстукоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстукочу́ | відстукотимо́, відстукоти́м |
| 2 особа | відстукоти́ш | відстукотите́ |
| 3 особа | відстукоти́ть | відстукотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відстукоті́в | відстукоті́ли |
| жін.р. | відстукоті́ла | |
| сер.р. | відстукоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відстукоті́вши | ||
| Інфінітив | відстукоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відстукоті́мо, відстукоті́м | |
| 2 особа | відстукоти́ | відстукоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстукочу́ | відстукотимо́, відстукоти́м |
| 2 особа | відстукоти́ш | відстукотите́ |
| 3 особа | відстукоти́ть | відстукотя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відстукоті́в | відстукоті́ли |
| жін.р. | відстукоті́ла | |
| сер.р. | відстукоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| відстукоті́вши | ||