відстріляти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | відстріля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | відстріля́ймо | |
| 2 особа | відстріля́й | відстріля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | відстріля́ю | відстріля́ємо, відстріля́єм |
| 2 особа | відстріля́єш | відстріля́єте |
| 3 особа | відстріля́є | відстріля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | відстріля́в | відстріля́ли |
| жін.р. | відстріля́ла | |
| сер.р. | відстріля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| відстрі́ляний | ||
| Безособова форма | ||
| відстрі́ляно | ||
| Дієприслівник | ||
| відстріля́вши | ||