відструменіти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив відструмені́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа відструмені́є відструмені́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. відструмені́в відструмені́ли
жін.р. відструмені́ла
сер.р. відструмені́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
відструмені́вши